визначення експериментальних гіпотез у процесі дослідження

Експериментальна гіпотеза — це чітко сформульоване передбачення щодо особливостей перебігу психологічного явища, яке можна емпірично перевірити, а метою експерименту є перевірка сформульованої гіпотези. Той фактор, за яким групи учасників дослідження будуть відрізнятися в експерименті, називають незалежною змінною (НЗ). Його назва означає, що він знаходиться поза сферою контролю досліджуваного. Ті зміни у функціонуванні досліджуваних, які вимірює експериментатор, називаються залежними змінними (33). У наведеному вище прикладі — це характеристики мови.

Гіпотези у психологічному дослідженні - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ - розкрито особливості використання експериментального методу в психології, охарактеризовано основні етапи експериментального дослідження психіки, а також можливості квазіексперименту й кореляційного підходу у виявленні закономірностей психічної реальності. Тема 4. Гіпотези у психологічному дослідженні. Експеримент є засобом перевірки передбачень, прогнозів, які робить теорія. Будь-яка теорія є внутрішньо несуперечною системою знань про частину дійсності й містить такі основні компоненти

У процесі підготовки експериментального дослідження розробляння гіпотези, як правило, складається з двох фаз. Спочатку гіпотеза формулюється в загальній формі - у вигляді припущення про існування деякого причинно-наслідкового зв'язку між певними явищами. У процесі подальшого розробляння гіпотеза трансформується в робочу гіпотезу, що має конкретніший, операційний характер. У робочій гіпотезі досліджуваний причинно-наслідковий зв'язок формулюється вже в термінах незалежних, залежних і проміжних змінних. Усі ці змінні осмислюються в світлі можливого використання тих чи інших-вимірювальних методик.

Доведення гіпотез у процесі дослідження і експериментування, їх уточнення і коригування. Результати доведення гіпотез – доповнюється новими припущеннями або відкидається, змінюється новими гіпотезами або перетворюється у достовірне знання. Оп Опис фізичної або економічної сутності досліджуваного явища (або процесу) складає основу теоретичних розробок. 1. Роль і місце гіпотези теоретичних і експериментальних дослідженнях. 2. Зміст стадій розвитку гіпотези. Умови -це визначення інформаційної системи, з якої слід виходити при вирішенні задачі. Вимоги - це мета, до якої треба прагнути в результаті рішення. Умови.

Чи виконується це дослідження методом спостереження або експерименту - залежить від типу твердження про психологічної закономірності. Гіпотези, що включають затвердження каузального типу, перевіряються тільки в експериментальному дослідженні. Отримувані в дослідженні емпіричні дані самі по собі не є каузальних. Експериментальна гіпотеза (ЕГ) - це твердження про вигляді відношення між НП і ЗП, що інтерпретується виходячи з теоретичної гіпотези або сукупності умов в експериментальній моделі. Це каузальна гіпотеза, в якій НП розглядається як причинно-діючий фактор. Не у всі гіпотези включаються рівні "додаткових змінних" (ДП) і "гіпотетичні конструкти", які будуть розкриті пізніше.

Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми. З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина. У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило

Володіння нормативами експериментального міркування передбачає вміння орієнтуватися в системі гіпотез, що перевіряються в психологічному експерименті: в співвідношенні теоретичної і експериментальної гіпотез, експериментальних і статистичних гіпотез, вихідних і «конкуруючих» пояснень. Мета експерименту - перевірити дослідницьку, або «робочу», за словами Б. Теплова, гіпотезу, яка спрямована на правдоподібне пояснення можливості бачити в керованому факторі «вплив», детерминирующее зміни залежної змінної. Таке розуміння співвідношення робочої гіпотези і власне експериментальної гіпотези фіксує ві

Саме конкретна експериментальна гіпотеза підказує вибір досліджуваних, визначення процедур проведення дослідження, застосування необхідних методичних матеріалів і, врешті-решт, наповнює змістом ті явища, між якими дослідник намагається встановити зв'язок. Експериментальна гіпотеза встановлює закономірність зв'язку або каузальний характер між досліджуваними явищами і розглядається як конкретизована форма виявлення істинності теоретичної гіпотези.

У пропонованому курсі лекцій Розкрити Особливості Використання експериментального методу в психології, охарактеризовано основні етапу експериментального Дослідження псіхікі, а такоже возможности квазіексперіменту ї кореляційного підходу у віявленні закономірностей псіхічної реальності.

У процесі визначення способів перевірки гіпотези, дослідник стикається з цілим рядом питань, таких, наприклад, як: скільки має бути контрольних та експериментальних класів, як відбирати такі класи і скільки років має тривати експеримент і т.д. Тому досліднику доводиться брати таку кількість класів, яке зможе усунути вплив випадкових факторів. Гіпотеза — це своєрідне мислене дослідження, здійснюване дослідником перед початком самого дослідження.

Експериментальна гіпотеза – первинна, статистична – вторинна. Процес висунення і спростування гіпотез можна вважати основним і найбільш творчим етапом діяльності дослідника. Встановлено, що кількість і якість гіпотез визначається креативністю (загальною творчою здатністю) дослідника – «генератора ідей». Вимоги до гіпотези Гіпотеза дослідження полягає в тому, що особливості мотиваційної сфери старшокласників пов’язані з рівнем їх навчальних досягнень. Розвиткові конструктивних тенденцій мотивації старшокласників сприяє активізація пізнавальної мотивації та мотивації досягнення. Для перевірки гіпотези поставлено такі завдання

Проведення експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій: визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки; теоретичне обґрунтування умов експерименту; розроблення основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту

Постановка проблеми експериментального дослідження — це його початок. Перед тим як планувати та проводити експеримент,дослідник має визначитись із темою своєї роботи, сформулювати її загальний напрямок — мету та припущення про особливості казуального зв’язку між явищами, що ляже в основу дослідження. Предмет дослідження - закономірності процесів, що відбуваються в цій сфері. Можна сказати, що предмет дослідження - конкретна частина об'єкта дослідження, або процес, в ньому відбувається, або аспект проблеми, який і досліджується. Гіпотеза - це наукове припущення, що випливає з теорії, яке ще не підтверджено і не спростовано.

Тема 3 МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 3.1. Поняття експерименту та його класифікація Експериментальні дослідження відіграють дуже важливу роль у процесі пізнання навколишнього світу. Що таке експеримент? Слово «експеримент» (від латинського experiment – проба, дослід) означає науково поставлений дослід, проведений у цілком певних умовах, що дає змогу стежити за перебігом відповідного процесу та відтворювати його при повторенні цих умов. Видатний вчений-експериментатор Кюв’є сказав: «Спостерігач слухає природу, а експериментатор запитує і примушує її розкриватися». Важко переоцінити роль експериментів

Гіпотеза наукового дослідження являє собою можливу (передбачувану) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник, і складається із передбачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається ще під час роздумів над метою і темою дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує про необхідність дослідити у першу чергу більш актуальні питання, сформувати попередні уявлення про зв'язки, які можуть існувати між уже відомими фактами. На основі цього поступово виникає уявлення про гіпотезу дослідження.

Розробка гіпотези дослідження. Гіпотеза - це наукове припущення, яке висувається для пояснення певних фактів, явищ чи процесів, і яке необхідно підтвердити чи заперечити. Гіпотезу можна вважати одним із головних методів розвитку наукового знання, зміст якого полягає у розробці припущення та наступній експериментальній, а іноді й теоретичній його перевірці, яка підтверджує гіпотезу (вона стає фактом, концепцією чи теорією), або заперечує її (висувається нова гіпотеза і т.д.). Формулюючи гіпотезу, дослідник будує припущення про те, яким чином він має намір досягти поставленої мети. При цьому повинні бути чітко визначені положення, які потребують доведення і захисту (експериментальної перевірки).

У процесі психолого-педагогічного експерименту з кількох сформульованих дослідником гіпотез може підтвердитися лише одна, хоча може статися, що будуть відкинуті всі прийняті гіпотези. У разі, коли гіпотези негіпотетичні, аксіоматичні або абсурдні і ніяк не можуть бути обґрунтовані, роботу над ними необхідно розпочати ще раз. Зрозуміло, що в процесі дослідження гіпотези можуть уточнюватися, доповнюватися, розвиватися, відхилятися. У психолого-педагогічних дослідженнях нечасто йдеться про одержані негативні результати, хоча дуже рідко буває так, що всі поставлені завдання були успішно вирішені.

Таким чином остаточне схематичне зображення експериментального процесу виглядає так: Отже, в експерименті можна виділити три види змінних: Незалежна змінна. Визначення експериментальної гіпотези. Вибір експериментального інструменту, який дозволяє: Управляти незалежної змінної. Реєструвати залежну змінну. Планування експериментального дослідження. Виділення додаткових змінних. Вибір експериментального плану. Моделі експериментів у соціальній психології та прикладних дослідженнях. М., Прогрес 1980. Примітки.

На етапі формулювання експериментальних (дослідницьких) гіпотез дослідник конкретизує загальну гіпотезу дослідження у системі наукових припущень, які мають бути доведені або спростовані в ході роботи. Експериментальна гіпотеза завжди відображує характер зв’язку між змінними, які мають бути чітко визначеними — операціоналізованими. Формулювання гіпотез вимагає і визначення завдань — конкретних кроків на шляху наукового дослідження. 134. Модуль 3 ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ. Етапи формулювання експериментальних гіпотез та їх реалізація у програмі. Реалізація у. Етапи.

Класична методика планування експериментальних досліджень 6.5. Визначення основних статистичних характеристик вибіркової сукупності 6.6. Мета наукового дослідження – це всебічне та достовірне вивчення об`єкта, процесу або явища, їх структури, зв`язків та співвідношення на основі наукових принципів і методів пізнання, а також отримання і впровадження корисних результатів. Будь-яке наукове дослідження має свій об`єкт і предмет дослідження. дослідження (чому проводиться); – вибір теми дослідження; – визначення об’єкта і предмета дослідження; – структурний (логічний) аналіз об’єкта; – визначення мети і основних завдань дослідження; – обґрунтування робочих гіпотез (гіпотези не є обов’язковим.

Поняття експериментальних досліджень, наукового та. інженерного експерименту. 1 Загальні положення дослідницької діяльності. Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок. Наукова теорія включає в себе гіпотезу як вихідний момент пошуку істини, яка допомагає суттєво економити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Розрізняють нульову, описову, пояснювальну, основну робочу і концептуальну гіпотези. - Розробка концепції дослідження: - визначення мети і завдань дослідження; - постановка проблеми; - формування робочої гіпотези; - визначення системи показників; - Отримання та аналіз вторинної інформації.