діяльність зоровоі сенсорноі діяльності

Значення зорової сенсорної системи. Зорова сенсорна система дозволяє орієнтуватися в просторі, вивчати оточуючий світ, навчатися, брати участь у творчій діяльності. Це можливо тому, що зорова сенсорна система забезпечує отримання до 90 % усієї інформації про навколишній світ. Характеристика параметрів світла. Подразником для зорової системи є світло. Світло, що надходить на сітківку ока, являє собою суміш променів, що мають різну довжину хвилі. Це світло називають білим світлом.

Зорова сенсорна система складається з: – периферичного відділу (органа зору – ока), -провідникового відділу (зорового нерва), – центрального відділу (основу становить зоровий центр кори кінцевого мозку). Будова і функції ока. Очне яблуко розташоване в заглибині черепа — очній ямці. Порушення нормальної діяльності шару паличок в сітківці викликає захворювання, відоме під назвою «куряча сліпота», що виражається в тому, що з настанням темряви людина абсолютно втрачає зір. Здатність ока розглядати предмети при різній яскравості освітлення називається адаптацією. Вона порушується при нестачі вітаміну А і кисню, а також при втомі.

дана презентація створена з метою розширення даної тем, розкрити особливості функціонування зорової сенсорної системи та значення їх для організму. Дати загальне уявлення про сприйняття кольору, світла, простору. Виховувати необхідність ведення здорового способу життя та бережливе ставлення до свого здоров’я.. Презентація на урок Біологія скачати

Зорова сенсорна система має три частини: 1) периферичну, яка складається з власне рецепторного апарату (палички і колбочки сітківки ока); 2) провідникову, що складається з чутливого зорового нерва, зорового тракту, що міститься в головному мозку, таламусу; 3) центральну, яка знаходиться у потиличних ділянках кори головного мозку. Функцією зорового аналізатора є зір - здатність сприймати світло, колір, величину, взаємне розташування та відстань між предметами за допомогою органа зору - ока. Око міститься в заглибині черепа — очній ямці. Розрізняютьдопоміжний апарат окаівласнеочне яблуко.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Лабораторне дослідження. ВИЯВЛЕННЯ СЛІПОЇ ПЛЯМИ НА СІТКІВЦІ ОКА Мета: розвивати дослідницькі вміння та вміння пояснювати результати дослідження. Обладнання: картка для демонстрації сліпої плями на сітківці ока, щільний папір. 7. Яке значення зорової сенсорної системи для людини? 8. Як функції ока взаємопов’язані з його будовою? 9. Як відбувається захист ока?

Зорова сенсорна система — презентація з біології на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! Зорова сенсорна система Відділи: периферичний(око) провідний(зоровий нерв) центральний(зоровий центр кори кінцевого мозку). Слайд #3. Будова ока. Слайд #4. Допоміжні органи ока. Слайд #5. Утворення зображення на сітківці.

Зорова сенсорна система. Яке значення зору? Серед усіх сенсорних систем зорова найінформативніша. За підрахунками вчених, близько 90% усієї інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору. Практично всі види трудової діяльності здійснюються за участю зору. Яка будова зорової сенсорної системи? Зорова сенсорна система складається з периферичного відділу (органа зору - ока), провідникового відділу (зорового нерва) і центрального відділу (основу становить зоровий центр кори кінцевого мозку). Орган зору людини - око - це унікальний і дуже складний витвір природи. У людини два ока, і тому зір бінокулярний, або стереоскопічний.

Будова та функції зорового аналізатору. Зорова сенсорна система як і інші сенсорні системи, складається з трьох відділів: периферичного (око, а саме його рецепторний апарат – палички і колбочки сітківки); провідникового (чутливий зоровий нерв, зоровий тракт, що міститься в головному мозку, таламус) і центрального (потиличні ділянки кори великих півкуль головного мозку) (рис. 18). Рис. 18. Схема будови зорової сенсорної системи: 1 - периферичний відділ; 2 – провідниковий відділ; 3 – центральний відділ. Око людини розташовано в заглибині черепа – очній ямці та складається з очного яблука і допом

Дослідження зорової діяльності людини. Зорова діяльність спостерігача при виявленні порогового сигналу. Л. В. Бороздіна. Довгий час за традицією, що склалася в психології, поріг відчуття служив показником граничних можливостей сенсорної системи. У зв'язку з розумінням психофізичних процесів як процесів діяльності представляє інтерес змістовний опис ходу і склад її. Однак така конкретизація зазначеного підходу представлена в літературі дуже мало. Що стосується виявлення, згадувані вище дослідження з застосуванням математичної моделі' поведінки суб'єкта дозволяють в сутності розкрити принцип роботи спостерігача, а не безпосередній процес.

Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи. ВИСНОВОК. до першого питання Зовнішній відділ зорового аналізатора представлений оком, який включає рецепторний апарат (палички і колбочки сітківки) і оптичну систему (рогівку, кришталик, склоподібне тіло), яка фокусує світлові промені і забезпечує чітке зображення предметів на сітківці. Для ясного бачення предмету необхідно, щоб промені від усіх його точок падали на сітківку.

Вступ сенсорні системи організму людини розділ 1. фізіологія зорового аналізатора. 1.1. Фоторецептивна система людини і її значення. 1.2. Периферичний відділ зорової сенсорної системи 1.3. Механізм фоторецепції Лабораторна робота № 1. Сприйняття простору. Визначення гостроти зору та спостереження «сліпої плями». Ахроматичне поле зору більше ніж хроматичне, так як воно обумовлене діяльністю паличок, розташованих переважно на периферії сітківки. Таблиця 1. Залежність типу рецепторів та довжини хвилі, яку вони сприймають. Тип колбочок.

Найінформативніша серед усіх сенсорних систем – зорова. Електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 400 до 700 нанометрів становить лише 1/70 усього діапазону електромагнітних випромінювань, але його сприйняття забезпечує майже 90 % усієї сенсорної інформації про навколишній світ. Промені, довжина хвилі яких коротша за 400 нм, називають ультрафіолетовими, а з довжиною хвилі понад 750 нм – інфрачервоними (такі хвилі людина не сприймає). Умова формування зорового образу предмета: промені від кожної точки його поверхні, потрапляючи на сітківку, створюють на ній чітке його зображення. Відділи сенсорного аналізатора: Відділ. Характеристика. Периферичний.

Око – унікальний і дуже складний витвір природи. У людини бінокулярний, тобто стереоскопічний зір. Складається око із периферичного відділу – органу зору, провідникового відділу – зорового нерву та центрального відділу – зорового центру кори кінцевого мозку. Форма очного яблука має кулясту форму, що дає йому змогу рухатися в певних межах очної ямки черепа.

Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до довкілля, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище. За визначенням І. П. Павлова, органи чуття є периферійними частинами аналізаторів. Аналізатори — це складні нейродинамічні системи, аферентні відділи рефлекторних дуг, які здійснюють зв'язок центральної нервової системи із зовнішнім і внутрішнім середовищем. — М., 1962. Сомьен Дж. Кодирование сенсорной информации в нервной системе млекопитающих, пер. с англ. — М., 1975. Рок И. Введение в зрительное восприятие, пер. с англ., кн. 1—2.