санитарно гигиенични вимоги до планування адміністративно побутових приміщень и торгівельних залив
Гігієнічні вимоги в максимальному обсязі пред'являються до проектування підприємств із високим ступенем централізації виробництва - заготовочна, переробна сировина в напівфабрикати різного ступеня готовності, а також до проектування підприємств із закінченим виробничим циклом, що працює на сировину. При цьому проекти повинні передбачити не тільки реалізацію гігієнічних вимог до виробництва продукції, але й гарантувати безпека підприємства з позицій екології для навколишнього середовища (передбачити очисні спорудження, переробку відходів виробництва й т. Д.)
Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень. Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ).
При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та обслуговування устаткування. Ширина виходів з приміщень має бути не меншою 1,0 м, висота – 2,2 м. У разі руху транспорту через двері їх ширина повинна бути на 0,8 м більше з обох боків габариту транспорту. З метою запобігання травматизму у виробничих приміщеннях застосовують попереджувальне пофарбування будівельних конструкцій та знаки безпеки праці відповідно до ГОСТу 12.4.026-76.
Санітарно-епідеміологічні вимоги до планування і пристрою приміщень: Об'ємно-планувальні та конструкторські рішення приміщень повинні передбачати послідовність (потоковість) технологічних про- цессов, що виключають зустрічні потоки: - сировини, сирих напівфабрикатів і готової продукції; - використаного і чистого - - - Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua. Санітарно-епідеміологічні вимоги до планування і пристрою приміщень. Об'ємно-планувальні та конструкторські рішення приміщень повинні передбачати послідовність (потоковість) технологічних про-процесів, що виключають зустрічні потоки: - сировини, сирих напівфабрикатів і готової продукції
Склад санітарно-побутових приміщень залежить від санітарної характеристики виробничих процесів. За цією ознакою виробничі процеси діляться на чотири групи. На підприємствах, пов'язаних з переробкою харчових продуктів, у тому числі на рибообробних, для одержання продукції високої якості потрібно особливий санітарний режим. Тому при розрахунку санітарно-побутових приміщень кількість жінок приймають не менш 70% від загальної кількості працюючих. Розрахунок побутових приміщень, за винятком площі гардеробів, варто робити на 90% облікового складу працюючих у найбільш численній зміні. Найбільш численна зміна приймається умовно залежно від кількості змін у цеху: при однозмінній роботі - 80% облікового складу
4.1. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Торговельні приміщення до обслуговування готують щоденно. Приміщення старанно прибирають, розставляють меблі. Прибирання залу проводиться прибиральницями на початку та в кінці робочого дня. Поскільки ресторани працюють до півночі і довше, прибирання починається вночі, після закінчення роботи підприємства і закінчується під ранок, за кілька годин до відкриття. Прибирання паркетних підлог та підлог з килимовим покриттям проводиться сухим способом, а підлоги з лаковим покриттям та мийною плиткою прибирають вологим способом.
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень. Створення здорових та безпечних умов праці починається з правильного вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель і споруд. Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ).
Об утверждении Государственных санитарных правил планирования и застройки населенных пунктов. Министерство здравоохранения Приказ, Правила от 19.06.1996 № 173 редакция действует с 07.03.2019. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. 1. загальні положення. - на територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько-побутових відходів, які повинні виключатись із зон забудови та використовуватись під озеленення (при піщаних грунтах, супісках та суглинках на 15 - 20 років, при глинистих грунтах - на 25 - 30 років після останнього поховання або закриття звалища).
Зміст: Гігієнічні вимоги до генерального плану ділянки. Санітарно-гігієнічні вимоги до стану території закладів ресторанного господарства та її утримання. Гігієнічні вимоги до закладів, які розміщуються у окремих будівлях, житлових будинках, промислових підприємствах. Санітарні вимоги до утримання виробничих, підсобних, торгівельних та побутових приміщень. Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання, посуду, інвентарю, тари (пакувальних матеріалів) та догляду за ними. Методи дезінфекції. Санітарні вимоги до планування складських та адміністративно-побутових. Санітарні вимоги та контроль до використання харчових добавок. ВАРІАНТ № 25.
Для прибирання торговельних, виробничих, складських, допоміжних, побутових приміщень, а також санітарних вузлів використовується окремий інвентар, який зберігається в спеціально відведених місцях, максимально наближених до місця прибирання. Інвентар для миття туалетів повинен мати сигнальне забарвлення і зберігатись окремо. Поточне прибирання здійснюється постійно, своєчасно, у міру необхідності. Ретельне щоденне прибирання приміщень проводять в кінці зміни. Підлогу прибирають після роботи та протягом робочого дня в міру забруднення. Спочатку її підмітають вологим способом, а потім миють теплою водою з використанням мийних засобів, дезінфікують і витирають насухо.
5.2. До групи виробничих приміщень обідніх залів повинні входити власне обідні зали, вестибюль з гардеробом і санвузлами, умивальні, роздавальні, а також кімнати дієтсестри, обслуговуючого персоналу. До групи виробничих приміщень повинні 5.7. Перед кожним новим заїздом відпочиваючих їдальня зачиняється на санітарний день з генеральним прибиранням, дезінфекцією, дератизацією приміщень. 5.8. Інвентар для прибирання залів, виробничих, складських та побутових приміщень повинен бути окремим; зберігати інвентар необхідно також окремо в закритих, спеціально виділених шафах або стінних нішах.
5.2. До групи виробничих приміщень обідніх залів повинні входити власне обідні зали, вестибюль з гардеробом і санвузлами, умивальні, роздавальні, а також кімнати дієтсестри, обслуговуючого персоналу. До групи виробничих приміщень повинні 5.7. Перед кожним новим заїздом відпочиваючих їдальня зачиняється на санітарний день з генеральним прибиранням, дезінфекцією, дератизацією приміщень. 5.8. Інвентар для прибирання залів, виробничих, складських та побутових приміщень повинен бути окремим; зберігати інвентар необхідно також окремо в закритих, спеціально виділених шафах або стінних нішах.
Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря на-селених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами) ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуа-льними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСН. 4.4 Адміністративні і побутові приміщення будівельно-монтажних орга-нізацій Площу мансардного поверху і мансардних приміщень слід визначати відповідно до ДБН В.2.2-9.
3. Основні вимоги до допоміжних приміщень. 4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації. ¨ Літератур. 1. Жидецький В.Ц.Основи охорони праці Львів «Афіша» 1999.- 194-200с. 2. Зайцев В.П и др. Охрана труда в животноводстве М. Агропромиздат 1989. - 146-153с. Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі і споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами, розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови.
Психологічний захист передбачає фарбування робочих приміщень у відповідний певний колір, встановлення попереджувальних знаків радіаційної небезпеки, влаштування високого порога перед кімнатою (приміщенням), у якій стоїть активний випромінювач. Хімічний захист – це введення в організм людини перед опроміненням деяких хімічних сполук (радіопротекторів), які послабляють біологічну дію РВ і сприяють прискоренню виведення РР, що проникають усередину організму.
Адміністративно-побутові приміщення включають гардероб для персоналу з душовою, санвузол і бухгалтерію. Вони розташовані одним блоком, окремо від виробничих приміщень і поблизу входу на підприємство. Відповідно до санітарно - гігієнічних норм на підприємстві передбачено 2 санвузли для відвідувачів, які знаходяться у вестибюлі.
Вимоги до виробничих приміщень. Вибір типу приміщення визначається технологічним процесом та можливістю боротьби з шумом, вібрацією і забрудненням повітря. Виробничі приміщення відповідно до вимог чинних нормативів мають бути забезпечені достатнім природним освітленням. Обов’язковим є являється також улаштування ефективної за екологічними і санітарно-гігієнічними показниками вентиляції. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м, а об’єм і площа – 15 м3 та 4,5 м2 відповідно на кожного працівника (для користувачів комп’ютерів на одного працюючого повинно бути не менше: площі - 6 м2
Виробничі приміщення повинні мати наступні санітарно-побутові приміщення: - гардеробні з умивальниками і душовими; - кімнати для знепилювання, просушування і збезводнювання одягу Таблиця 9.1. Мінімально допустимі площі санітарно-побутових приміщень, м2. Адміністративно-деліктне право. Аграрне право України. Актуальні проблеми ТДП.
1.7 Особливості санітарно-гігієнічних вимог до якості харчових продуктів та організації виробничого процесу. 1.8 Санітарна експертиза харчових продуктів, її завдання, методи, організація. Класифікація харчових продуктів за результатами санітарної експертизи. – ознайомити студентів з діючою нормативною базою документів, що регламентує санітарно-гігієнічні вимоги до закладів ресторанного господарства
вимоги розміри проектування реконструкція населений пункт будівництво планування організація розміщення забудова території план розміри благоустрій заклади. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Міністерство україни у справах будівництва і архітектури. Затверджено.
Коментарі
Дописати коментар